ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО СУМІСНИЦТВА ТА СУМІЩЕННЯ
Обмеження щодо сумісництва та суміщення поширюється виключно на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»).
Разом з тим така заборона не поширюється на викладацьку, наукову і творчу діяльності, медичну практику, інструкторську та суддівську практики із спорту.
Спеціальним законодавством дещо конкретизуються вказані положення. Так, характеризуючи поняття «наукова діяльність» варто виходити з того, що статтею 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачено, що наукова діяльність – інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження.
Перелік суб’єктів наукової і науково-технічної діяльності наводиться у статті 4 вказаного Закону. Такими суб’єктами, зокрема, є наукові працівники, науково-педагогічні працівники, аспіранти, ад’юнкти і докторанти, інші вчені.
Хоча законодавство не містить визначення терміну «викладацька діяльність», правозастосовна практика виходить з того, що в даному випадку може бути застосовано відповідні положення щодо педагогічної діяльності. Вказаний термін вживається у законодавстві про освіту. Зокрема, відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність» та «Про професійно-технічну освіту» зазначений термін охоплює діяльність викладацького складу відповідних навчальних закладів.
З приводу визначення терміну «творча діяльність» слід зазначити, що згідно з підпунктом 21 частини першої статті 1 Закону України «Про культуру» та частиною четвертою статті 1 Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» творча діяльність – це індивідуальна чи колективна творчість, результатом якої є створення або інтерпретація творів, що мають культурну цінність.
Відповідно до Закону України «Про культуру» від 14.12.2010 № 2778-УІ творча діяльність визначається як індивідуальна чи колективна творчість, результатом якої є створення або інтерпретація творів, що мають культурну цінність.
У законодавстві про охорону здоров’я термін «медична практика» визначається в Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України, відповідно до якого – це вид господарської діяльності у сфері охорони здоров’я, який провадиться закладами охорони здоров’я та фізичними особами – підприємцями, які відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, з метою надання видів медичної допомоги, визначених законом, та медичного обслуговування. Однак, слід брати до уваги, що вказаний термін передбачений саме для застосування до господарської діяльності у відповідній сфері.
Водночас, у контексті антикорупційного законодавства йдеться не про господарську чи підприємницьку діяльність із здійснення медичної практики, а про можливість зайняття такою практикою в державних, комунальних чи приватних закладах охорони здоров’я.
Слід відзначити, що за порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності статтею 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність у вигляді штрафу та конфіскації отриманого доходу чи винагороди. У разі повторного вчинення особою зазначених правопорушень протягом року після застосування адміністративного стягнення, передбачена відповідальність у вигляді штрафу, конфіскації отриманого доходу чи винагороди та позбавлення права обіймати посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.
ТРУДОВІ ПРАВА ДОНОРІВ КРОВІ
Законодавством про працю встановлена гарантія працівникам, які дають кров або її компонентів для подальшого безпосереднього використання їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів або використання у наукових дослідженнях.
Донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає визначених протипоказань. Питання надання пільг працівникам донорам у випадку здачі крові та її компонентів, врегульовано Законом України «Про донорство крові та її компонентів» від 23 червня 1995 №239 / 95-ВР. Законом встановлено за обов’язок керівникам підприємств, установ, організацій безперешкодно відпускати з місця роботи, служби за їх заявами осіб, які є або виявили бажання стати донорами, у дні відповідного медичного обстеження і здавання крові та її компонентів, за винятком випадків, коли відсутність донора на його робочому місці або місці служби у ці дні може призвести до загрози життю чи здоров’ю людей, до невиконання завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, до суттєвої матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків.
Працівник, який виявив бажання здати кров та її компоненти, зобов’язаний не пізніше ніж за три дні до дня медичного обстеження, що проводиться перед даванням крові та її компонентів, повідомити письмовою заявою адміністрацію за місцем роботи про свій намір пройти таке обстеження і здати кров та її компоненти. У такій заяві зазначена особа має визначити додатковий день медичного обстеження та день здавання крові. Зазначена заява не подається у випадках, коли працівник, який виявив бажання здати кров або її компоненти, перебуває у відпустці, відрядженні, або у разі, коли кров терміново необхідна для надання невідкладної медичної допомоги хворому, та у разі стихійного лиха, аварій та катастроф, епідемій, епізоотій та інших надзвичайних ситуацій на всій території України або в окремих її місцевостях.
Згідно статті 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» в день здачі крові та її компонентів, а також в день медичного обстеження працівник, який виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації будь-якої форми власності із збереженням за ним середнього заробітку.
Після кожного дня здачі крові та її компонентів, зокрема при здачі їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. Такий додатковий день відпочинку у день, яким є вихідний день на підприємстві не надається. За бажанням працівника цей день можна приєднати до щорічної відпустки або використати в інший час протягом року після дня здачі крові або її компонентів.
У разі якщо за погодженням з керівництвом підприємства, установи в день здачі крові працівника залучали до роботи, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. Відповідно працівник може бути звільнений від роботи на два дні тільки тоді, коли за погодженням з керівництвом підприємства його в день здачі крові залучали до роботи. Законом не передбачено в такому випадку надавати дні відпочинку підряд, працівник може використати такі дні як разом, так і окремо, зокрема приєднати до щорічної відпустки. При цьому необхідно врахувати, що незважаючи на те, чи буде день відпочинку після здачі крові приєднаний до щорічної відпустки або надано окремо, цей день слід використати впродовж року після дня здачі крові або її компонентів. Пропущення вказаного строку не дає право на використання дня відпочинку. У разі здачі крові та її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день здавання крові.
Підставою для надання зазначених пільг є відповідні довідки, видані донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або) її компонентів, зокрема форма № 435/о «Довiдка щодо надання донорам пiльг», форма № 436/о «Довiдка щодо обстеження донора». Форми цих довідок та порядок їх видачі затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 07 липня 2003 року № 301.
Середня заробітна плата оплати часу здавання працівником крові та її компонентів визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю у якому відбулось надання днів відпочинку. Виплата середнього заробітку працівникам – донорам здійснюється за рахунок коштів роботодавця. Законом визначено, що зазначені кошти належать до таких, що спрямовані на благодійну діяльність. Відповідно до умов статті 12 Закону України «Про оплату праці» встановлені законодавством гаранті оплати для працівників – донорів є мінімальними державними гарантіями.
За порушення законодавства про працю винні особи притягаються до відповідальності згідно із законодавством.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів). Порушують ваші права? Ви потребуєте допомоги в судах, і не маєте грошей на адвоката – звертайтеся до Валківського бюро правової допомоги Богодухівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює з понеділка по п’ятницю з 08-00 до 17-00, за адресою: м. Валки, вул. Харківська, 2. тел. (05753) 5-26-88