ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ

 

 

Про РРО: дізнавайтеся більше

Заступник начальника Головного управління ДПС у Харківській області Ірина Сагайдак провела черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних РРО.

Під час спілкування платникам були надані роз’яснення щодо запровадження нових правил використання РРО та ПРРО.

Зокрема, надійшло запитання, коли необхідно розпочати використовувати РРО підприємцю платнику єдиного податку у разі перевищення граничного рівня доходу.

Відповідаючи на запитання Ірина Сагайдак нагадала, що у разі перевищення обсягу доходів 200 мінімальних заробітних плат (встановленої на 1 січня податкового звітного року) платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) у календарному році, застосування РРО та/або програмного РРО є обов’язковим.

У 2021 році це 1 320 000 гривень.

Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення.

Надалі використання РРО продовжується в усіх податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Слід відзначити, що «гарячі лінії» з відповідями на актуальні запитання платників податків викликають дедалі більшу зацікавленість.

І, враховуючи це, кожен четвер податківці відповідають на запитання щодо використання РРО та ПРРО.

Анонси таких подій розміщуються на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Харківській області» та на сторінках у соціальних мережах:

https://www.facebook.com/tax.kharkiv

https://t.me/tax_service_kharkiv

https://cutt.ly/uz9gqeo.

Про оподаткування доходу від продажу власної продукції тваринництва

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що ст. 165 Податкового кодексу України із змінами (далі – ПКУ)  визначено, в яких випадках доходи від продажу власної продукції тваринництва підлягають оподаткуванню.

Зокрема, при продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД – живих тварин, м’яса та їстівних субпродуктів, риби і ракоподібних, молока та молочних продуктів, яєць птиці, натурального меду тощо, дохід отриманий від такого продажу не є оподатковуваним доходом, якщо його сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У 2021 році ця сума складає 300000 гривень (6000 грн х 50). Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

Якщо сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва. Така довідка видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад за місцем проживання власника продукції тваринництва. У разі, коли довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Про зміну особистих даних потрібно повідомити податкову протягом місяця

Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу громадян, що вимогами ст.70 Податкового кодексу України визначено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку в паспорті).

Інформувати контролюючі органи про такі зміни потрібно протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отже, якщо змінилися особисті дані, наприклад: прізвище у зв’язку з одруженням чи місце проживання (податкова адреса) з моменту, коли отримали картку платника податків (ідентифікаційний номер), необхідно подати до податкової служби заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5 ДР.

Про зміну особистих даних податкову службу можна повідомити наступним чином:

– особисто або через законного представника за своєю податковою адресою (місцем проживання);

– через Електронний кабінет https://cabinet.tax.gov.ua.

Слід  відмітити, фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначену заяву особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.

З 1 червня платники єдиного податку І групи сплачують ЄСВ

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що нормами Закону України від 04.12.2020 року № 1072-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” передбачалися пільги для платників податків, зокрема для підприємців платників єдиного податку І групи.

Зокрема, платники єдиного податку І групи тимчасово звільнялися від сплати єдиного податку, а також від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску з грудня 2020 року по травень 2021 року включно.

При цьому вказаний період включається до страхового стажу підприємця, та вважається, що страхові суми були сплачені у розмірі мінімального страхового внеску.

Звертаємо увагу, що з 01 червня 2021 року для платників єдиного податку І групи відновлено обов’язок сплати єдиного податку та єдиного внеску за червень 2021 року.

 

Перед виїздом за кордон на ПМЖ необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до податкової служби декларацію про майновий стан і доходи. Зробити це необхідно не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду. Така вимога визначена статтею 179 Податкового кодексу України.

Контролюючий орган протягом 30 календарних днів після надходження декларації зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми ПДФО і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.

Довідка видається безоплатно на підставі заяви платника податків про видачу довідки, за місцем податкового обліку.

Платникам податку – резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, довідка видається протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації та сплати належної суми податку.

Відмова у наданні податкової знижки: як дізнатись платнику

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.

Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

За результатами камеральної перевірки при встановленні порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.

У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом.

При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення-рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» із змінами та доповненнями.

Таким чином, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акту перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення-рішення.

Співпраця з ОТГ: проведено навчальний семінар-нараду

Представники Головного управління ДПС у Харківській області, Громадської  ради при ГУ та Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області організували спільний роз’яснювальний івент для голів територіальних громад та районних рад, їх профільних заступників, юрисконсультів, депутатів, керівників і спеціалістів фінансових та інших профільних підрозділів місцевих рад.

Захід відбувся в режимі онлайн.

Спікерами від Головного управління ДПС у Харківській області виступили: заступник начальника ГУ Андрій Рябець та профільні фахівці з питань оподаткування юридичних та фізичних осіб Надія Мєщерякова та В’ячеслав Даценко. Громадську раду при Головному управлінні ДПС у Харківській області представляв її Голова – Ігор Суханов. Від Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області – перший віце-президент Асоціації Микола Тітов.

Під час заходу розглядалися законодавчі вимоги щодо своєчасного та правильного ухвалення рішень про встановлення місцевих податків і зборів на 2022 рік,  застосування реєстраторів розрахункових операцій, алгоритм інформування контролюючих органів щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків, порядок проведення (повторної) нормативної грошової оцінки земельних ділянок в населених пунктах Харківщини. Також підіймалася тема щодо використання суб’єктами господарювання землі без правовстановлюючих документів та вжиття заходів із виправлення ситуації. Активно учасники заходу обговорювали питання податкових боргів, відповідальності за їх виникнення, порядок їх врегулювання, а також порядок виявлення та реалізації безхазяйного майна.

До того ж, посадовці наголосили, що для наповнення місцевих бюджетів дуже важливим є залучення додаткових джерел доходів. Наприклад, своєчасне та в повній мірі декларування громадянами доходів від надання майна в оренду, отримання іноземних доходів. Також слід забезпечити створення комфортних умов ведення бізнесу в кожній громаді. Наприклад, організувати консультативні пункти або місця правової допомоги для представників бізнесу

Все це сприятиме покращенню бізнес клімату, створенню нових робочих місць,  прискоренню економічних процесів, додатковим надходженням до місцевих бюджетів.

Учасники заходу домовилися про подальшу співпрацю щодо обміну інформацією, з метою забезпечення системного збільшення надходжень податків і зборів до бюджетів громад.

В офісі центру підтримки підприємницької діяльності «Дія. Бізнес» відбувся семінар

Фахівці Головного управління ДПС у Харківській області провели семінар для платників податків в офісі центру підтримки підприємницької діяльності «Дія. Бізнес».

Учасниками заходу були представники підприємницького середовища Харківщини та Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Харківській області.

Слухачі мали змогу, за бажання, особисто взяти участь у семінарі або долучитися до нього онлайн.

Спікерами виступили профільні фахівці структурних підрозділів податкової служби Харківщини:  Марина Попова, Олена Путятіна та Інна Бєлушкіна.

Під час семінару податківці розповіли присутнім про особливості застосування реєстраторів розрахункових операцій цього року, про виправлення помилок в поданій об’єднаній звітності з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та ЄСВ, а також про ведення підприємницької діяльності за умов  спрощеної системи оподаткування.

Після виступів, спікери відповіли на запитання, які учасники семінару ставили особисто або в чаті через модератора заходу.

Нагадуємо, що податкова служба Харківської області проводить семінари спільно з центром підтримки підприємницької діяльності «Дія. Бізнес» в останній четвер щомісячно.

 

Об’єкт іпотеки відчужений – право на податкову знижку відсутнє

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Таке право виникає, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (абзац третій п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то громадянин не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

Подання декларації для виїзду за кордон

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).

Податкова декларація подається за звітний період у встановлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебував на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються в контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у порядку, визначеному ПКУ. Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами.

Отже, громадянин України, який виписався з останнього місця постійного проживання в Україні та здав паспорт громадянина України, відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний надати податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за місцем перебування на обліку, яке було зазначено в обліковій картці платника податку.

До 10 червня слід сплатити податковий борг, аби списали пеню та штраф

У Головному управлінні ДПС у Харківській області повідомили, що можливість прощення платникам податків штрафів та пені, що мають застосовуватися при виникненні податкового боргу передбачено підрозділом 10 розділу ХХ ПКУ.

Для того, щоб скористатися цією законодавчою нормою платнику податків необхідно:

  • подати до контролюючого органу заяву;
  • сплатити до 10.06.2021 року грошовими коштами основну суму податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник на 1 листопада 2020 року;
  • не допускати нових боргів з поточних податкових зобов’язань.

За умови виконання платником податків перелічених умов, штрафні санкцій та пеня списуються. Штрафні санкції довідково розраховані у зв’язку зі сплатою податкового боргу за грошовими зобов’язаннями, що виник станом на 01.11.2020 підлягають зменшенню та не підлягають застосуванню. Скасуванню також підлягає пеня, автоматично нарахована у зв’язку зі сплатою податкового боргу за грошовими зобов’язаннями, що виник станом на 01.11.2020 року.

Зазначена норма не розповсюджується на:

  • великих платників податків;
  • осіб, на яких поширюються судові процедури банкрутства;
  • осіб, відносно яких наявні судові рішення щодо розстрочення (відстрочення) стягнення податкового боргу;
  • банків, які ліквідуються;
  • осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
  • осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

ДПС пропонує платникам податків скористатись зазначеним механізмом врегулювання податкового боргу та в подальшому добровільно сплачувати податки в повному обсязі.

 

Страхування життя: особливості отримання податкової знижки.

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками 2020 року фактично здійснені ним протягом минулого року витрати на сплату страхових платежів.

До витрат, частина яких може бути компенсована з бюджету належать страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та пенсійні внески, які сплачені платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внески на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяці звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю — суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу (у 2020 році: 2940 грн );

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю — 50 % суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2020 році: 1470 грн).

Порядок застосування платником податку — фізичною особою права на податкову знижку передбачений статтею 166 розділу ІУ Податкового кодексу України. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яку платникам необхідно подати, до податкових органів за своєю податковою адресою, не пізніше 31 грудня  2021 року.

Нагадаємо, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними бо товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ). У зазначених документах обов’язково відображається сума сплачених страхових та пенсійних внесків, дата сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо).


Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків

 Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пункту 70.7 статті 70 Податкового Кодексу України, фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків визначений Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 №1306/31174, із змінами (далі – Положення).

Відповідно до розділу ІX Положення, фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР особисто або через законного представника чи уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання, у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту постійного проживання, подають у Заяву за формою № 5ДР до будь-якого контролюючого органу.

Для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Додатково повідомляємо, що надати Заяву за формою № 5ДР можна за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника» з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи.

Вхід до Електронного кабінету платника здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.uaа також через офіційний веб-портал ДПС.

 


Надаєте працівникам спецодяг: наслідки при їх звільненні

 Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пп. 165.1.9 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надаються роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах. Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), а саме у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, якщо працівник, який припиняє трудові відносини з працедавцем, не повертає йому спеціальний (у тому числі формений) одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, граничний строк використання яких не настав, та компенсує залишкову вартість цього майна роботодавцю, то вартість такого майна не включається до складу місячного оподатковуваного доходу.


Порядки використання РРО та ПРРО змінять: проект наказу Мінфіну

25 травня на сайті ДПС з’явився текст проекту наказу Мінфіну щодо змін до Порядків реєстрації та застосування РРО та ПРРО. З текстом проекту можна ознайомитися тут.

За пояснювальною запискою до проекту акту передбачено привести Порядок РРО у відповідність до положень Закону № 1017.

 Зміни щодо роботи з РРО 

Зокрема, має бути скасовано обов’язок суб’єкта господарювання, який проводить розрахункові операції через РРО, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Також з Порядку мають виключати норми щодо обов’язку забезпечувати використання режиму попереднього програмування в РРО найменування, ціни, кількості товарів (за винятком підакцизних).

Порядок РРО, Порядок РРОВ та Порядок ЦСО передбачено привести у відповідність до пункту 11 Порядку №601, в частині встановлення терміну проведення робіт ЦСО з введення РРО в експлуатацію.

 

Зміни щодо роботи з ПРРО 

Проектом акту буде приведено у відповідність до положень Закону № 1017 Порядок ПРРО в частині:

  • врегулювання можливості застосовувати в ПРРО, у тому числі, удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки для засвідчення особою, яка проводить розрахункову операцію, розрахункових документів та передачі інформації від ПРРО до фіскального сервера ДПС (Хоча КМУ вже змінив постанову щодо реалізації фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій (ПРРО) для різних та окремих сфер застосування. Але без змін до Порядку №547 новації не будуть працювати;
  • скасування необхідності використання режиму попереднього програмування найменування, ціни, кількості товарів (за винятком підакцизних) в ПРРО;
  • заборони використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним.

Також Порядком ПРРО встановлено форму (електронну форму), за якою надається інформація про кваліфіковані/удосконалені сертифікати відкритих ключів, які використовуються в ПРРО, для їх включення до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Крім того, приведено у відповідність із Законом № 1117 норми стосовно надання можливості ведення обліку операцій з видачі готівкових коштів держателям ЕПЗ через ПРРО.

Водночас Порядок ПРРО спрощено шляхом виключення необхідності подання на реєстрацію до фіскального сервера повідомлення про відкриття зміни ПРРО за формою № 3-ПРРО. Форму № 3-ПРРО виключено з Порядку ПРРО як додаток.


Послуги транспортного експедирування із залученням нерезидента:

що з ПДВ?

 Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що оскільки місце постачання послуг з навантаження, розвантаження, перевантаження, складування, зберігання вантажів, які надаються як експедитором-нерезидентом, так і третіми особами — нерезидентами, залученими експедитором, знаходиться за межами митної території України, збори та обов’язкові платежі сплачуються експедитором-нерезидентом у межах виконання договору транспортного експедирування на митній території інших держав, то згідно з п. 185.1 ст. 185 ПКУ такі послуги не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ, та сума компенсації вартості таких послуг (зборів, обов’язкових платежів) не включається до бази оподаткування ПДВ замовника-резидента.

При цьому транспортно-експедиторські послуги, що надаються замовнику-резиденту експедитором-нерезидентом, є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання відповідно до пп. «ж» п. 186.3 ст. 186 ПКУ є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, тобто у цьому випадку — митна територія України. Податкові зобов’язання за операціями з постачання таких послуг нараховуються отримувачем послуг від нерезидента виходячи з вартості експедиторської винагороди у порядку, визначеному ст. 208 ПКУ.


Уникнення подвійного оподаткування: чи поширюється дія довідки про резиденство за 2020 рік на 2021 рік до подання нерезидентом нової довідки?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема, щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п. 103.8 ст. 103 Податкового кодексу України).

Таким чином, у разі наявності у платника податку довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік), платник податку може скористатися умовами міжнародного договору при виплаті доходу нерезиденту у звітному (податковому) періоді на підставі такої довідки, з подальшим отриманням від такого нерезидента довідки за відповідний звітний період після закінчення звітного (податкового) року.

Стаціонарні джерела забруднення: що до них відноситься?

ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пп. 240.1.1 ПКУ платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Згідно з п. 240.7 ПКУ не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

Якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Частиною 5 ст. 11 Закону України від 16.10.1992 р. №2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» (далі – Закон №2707) передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (ч. 6 ст. 11 Закону №2707).

До першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп (ч. 7 ст. 11 Закону №2707).

Крім того, згідно з п. 1.9 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 р. №7 підприємство несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів, а також за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т. д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.

Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ПКУ).

Отже, до стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

***************************************************************************************************************************

Створено нові територіальні громади: як сплачувати плату за землю

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що згідно з пп. 10.1.1 та пп. 265.1.3 ПКУ плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень (п. 12.3 ПКУ).

У разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов’язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів (пп. 12.3.5 ПКУ).

Відповідно до абз. 1 п. 7-1 розд. V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон) розпорядженнями КМУ від 12.06.2020 р. №707-р – №730-р визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад областей.

Закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв’язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються у порядку, передбаченому п. 6-1 розд. V Закону, п. 13 якого передбачено, що після закінчення повноважень рад, що припиняються, їхніх виконавчих комітетів, сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради, що припиняється, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб.

Таким чином, якщо органом самоврядування, який є адміністративним центром новоствореної територіальної громади не прийнято рішення про встановлення місцевих податків та зборів на поточний рік, то платники земельного податку застосовують ставки, затверджені рішеннями відповідних розформованих територіальних громад (сільських, селищних, міських рад).

 

***************************************************************************************************************************

Порядок та терміни реєстрації програмних РРО

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 року № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок).

Під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі ПРРО, відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію ПРРО за формою № 1-ПРРО (далі – Заява). Заява в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка Заяви, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО.

Про результати обробки Заяви, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

– у день отримання Заяви, якщо Заява  надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

– не пізніше наступного робочого дня, якщо Заява надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Для кожного ПРРО під час присвоєння йому фіскального номера та внесення його до Реєстру фіскальним сервером формується перша порція діапазону фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам, електронним фіскальним звітним чекам та повідомленням, що передбачені цим Порядком, під час роботи ПРРО в режимі офлайн.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО та наданням першої порції діапазону фіскальних номерів.

Нагадуємо, що з Інструкцією щодо встановлення та налаштування програмних РРО можна ознайомитися на вебпорталі ДПС (tax.gov.ua) в банері «Програмні РРО» за посиланнями https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/та https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/

Інструкція щодо заповнення реєстраційної форми та повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа розміщена за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/instruktsii-schodo-zapovnennya-form/.

З відеоуроком щодо реєстрації програмних РРО можна ознайомитися за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/6842.html.

 

***************************************************************************************************************************

До кінця травня ФО – платники єдиного податку І групи звільнені від сплати єдиного податку і ЄСВ

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», передбачені пільги для фізичних осіб – підприємців (ФОП) платників єдиного податку першої групи.

Так, платники єдиного податку першої групи тимчасово звільняються:

Крім того, для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку та які не сплачували страхові внески за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року, з 01 по 31 січня, з 01 по 28 лютого, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2021 року такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.

Тобто, єдиний внесок та єдиний податок «спрощенці» першої групи можуть не сплачувати за грудень 2020 року та з січня по травень (включно) 2021 року.

І важливо, що законом чітко визначено, що ці місяці несплати єдиного внеску включаються до страхового стажу єдинника першої групи.

У травні закінчуються преференції для платників єдиного податку першої групи.

Отже, вперше такі ФОП сплачуватимуть єдиний податок у червні 2021 року, а єдиний внесок – у липні 2021 року.

 

***************************************************************************************************************************

Особливості сплати податку на нерухомість юрособою-нерезидентом

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що що пп. 266.1.1 ПКУ визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (їх часток).

Згідно з пп. «а» і «б» пп. 14.1.122 ПКУ для цілей оподаткування нерезидентами вважаються іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності – установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.

Згідно з ст. 95 ЦКУ представництво є відокремленим підрозділом головної компанії – нерезидента і не є юридичною особою.

Процедури взяття на облік іноземних юридичних осіб – нерезидентів визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок №1588), відповідно до розд. ІІ якого, в залежності від обраного варіанту реєстрації, на обліку в контролюючому органі, як платник податків перебувають, зокрема:

  • іноземні дипломатичні представництва та консульські установи, представництва міжнародних організацій в Україні (далі – дипломатична місія), у разі взяття їх на облік згідно з п. 4.9 розд. IV Порядку №1588;
  • нерезиденти, у разі взяття їх на облік відповідно до п. 4.4 розд. IV Порядку №1588 (крім дипломатичних місій);
  • постійні представництва нерезидентів на території України, у разі взяття їх на облік згідно з п. 5.5 розд. V Порядку №1588.

При цьому, абз. 3 пп. 1 п. 3.4 розд. ІІІ Порядку №1588 встановлено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах (до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні) до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Разом з тим, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Таким чином, якщо у власності іноземної юридичної особи – нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:

  • самостійно, при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
  • через представництво (постійне представництво) нерезидента, яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації (акредитації, легалізації).

****************************************************************************************************************************

Що вважається відокремленим підрозділом ЮО?

Відповідно до п.п. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) поняття відокремлені підрозділи, з метою оподаткування, вживається у значенні, визначеному Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ). Для розд. IV ПКУ вживається у визначенні Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ).

Згідно з ст. 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (п. 1 ст.95 ЦКУ).

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи (п. 2 ст. 95 ЦКУ).

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (п. 3 ст. 95 ЦКУ).

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (п.4 ст. 95 ЦКУ).

Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) (п.5 ст. 95 ЦКУ).

Для цілей розд. IV ПКУ слід враховувати вимоги ст. 64 ГКУ, згідно з якою підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону (п. 4 ст. 64 ГКУ).

Відповідно до ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями в ЄДР містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, дані про відокремлені підрозділи юридичної особи.

Відомості, що містяться в ЄДР, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи – підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (п. 4 ст. 10 Закону № 755).

Отже, відокремлений підрозділ – це підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням, здійснює всі або частину її функцій, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Відокремлений підрозділ не є юридичною особою. Такий підрозділ наділяється майном юридичної особи, що його створила, і діє на підставі затвердженого нею положення.

Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Відомості про відокремлені підрозділи юридичних осіб містяться в ЄДР.

**************************************************************************************************************************

Чи підпадають під валютний нагляд операції з цінними паперами та операції з відчуження корпоративних прав в частині дотримання резидентами граничних строків розрахунків?

Згідно з п. 1 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями, експорт (експорт товарів) – продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб’єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.

Імпорт (імпорт товарів) – купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Пунктом 4 розд. І Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 2 «Про затвердження Положення про здійснення операцій із валютними цінностями» (далі – Положення № 2) визначено валютні операції, що належать до поточних валютних операцій, та операцій, пов’язаних із рухом капіталу (п. 5 розд. І Положення № 2).

При цьому до поточних торговельних операцій належать операції, зазначені у п.п.1. п 4 розд. І цього Положення, а саме: розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України. До поточних неторговельних операцій належать операції, зазначені у підпунктах другому – двадцять першому пункту 4 розділу І цього Положення (абз. другий п.п. 21 п. 4 розд. І Положення № 2).

Таким чином, оскільки операції з цінними паперами та операції з відчуження корпоративних прав не є операціями з експорту та імпорту товарів – поточними торговельними операціями, то такі операції не підпадають під валютний нагляд в частині дотримання резидентами граничних строків розрахунків.

*****************************************************************************************************************************

Відповідальність за нереєстрацію платником ПДВ: коли та яка? 

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п. 183.1 ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву (далі – Заява).

У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку Заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.

При цьому, якщо останній день строку подання Заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.

Згідно з п. 183.10 ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених ст. 183 ПКУ, не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Податкова звітність подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником ПДВ згідно з вимогами розд. V ПКУ.

При цьому згідно з пп. 54.3.1 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

В свою чергу, вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.154.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10% суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені п. 123.1 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені п. 123.2 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50% суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, якщо особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала Заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ, то до такої особи застосовується відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10% (25% – при вчинені умисних діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання, а при повторному вчинені умисних діянь протягом 1095 календарних днів – в розмірі 50%) суми зобов’язання, визначеного контролюючим органом самостійно за результатами проведення документальної перевірки.

*************************************************************************************************************************

Нове у правилах застосування акцизних марок: проект постанови від Міністерства фінансів

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що Мінфін на своєму офіційному веб-сайті розмістив проект постанови про внесення змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Зокрема, змінами передбачається наступне:

  • строк одержання марок акцизного податку покупцем марок визначається за погодженням між продавцем марок і покупцем марок (виробником), але становить не більше 3-х робочих днів від дати подання документів на одержання марок акцизного податку;
  • строк утилізації повернутих продавцю пошкоджених марок акцизного податку становить не більше 120 календарних днів з моменту отримання продавцем таких марок акцизного податку для їх подальшої утилізації.

Крім того, з метою забезпечення маркування марками акцизного податку рідин, що використовуються в електронних сигаретах, передбачається нанесення марки акцизного податку на упаковку для таких рідин.

**************************************************************************************************************************

Отримуйте довідку про відсутність заборгованості в електронній формі

 Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554 затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. (далі – Порядок № 733).

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.

Заява подається платником (на його вибір):

у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі –уповноважений орган).

в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

Заява повинна містити, серед іншого:

– обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та

– найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

 

 

Земельний податок для фізичних осіб 2021.

Всі громадяни України, які володіють рухомим або нерухомим майном мають сплачувати обов’язкові платежі або податки державі. Зокрема, власники земельних ділянок щороку зобов’язані сплачувати земельний податок, крім випадків, коли вони звільнені від плати за землю.

Плата за землю – обов’язковий платіж

Відповідно до Податкового кодексу України плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками податку є:

  • власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
  • землекористувачі.

Об’єктами оподаткування є:

  • земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
  • земельні частки(паї), які перебувають у власності.

Плата за землю віднесена до місцевих податків і є однією із складових податку на майно. Тому встановлення ставок земельного податку належить до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, які встановлюють розміри ставок цього податку виключно в межах ставок, визначених Податковим кодексом України та затверджують їх своїм рішенням щороку до 15 липня.

Нарахування земельного податку фізичним особам здійснюють податкові органи за місцем знаходження земельної ділянки на підставі даних Державного земельного кадастру з урахуванням бази оподаткування земельним податком.

Базою оподаткування для розрахунку земельного податку є:

  • нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;
  • площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Скільки треба платити

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування − не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь − не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель − не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, та які розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь − не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель − не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області. 

Важливо! Контролюючі органи обчислюють суми земельного податку та надсилають або вручають особисто платнику за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року повідомлення-рішення. В свою чергу, фізичні особи сплачують земельний податок протягом 60 днів з дня вручення повідомлення – рішення.

Якщо платник податку виявив розбіжності у відомостях про земельну ділянку, що були надані контролюючими органами, йому необхідно звернутись до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки з оригіналами документів на право власності, користування пільгою для проведення звірки та уточнення даних.

Про пільги щодо сплати земельного податку

Існують пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб. Зокрема, відповідно до статті 281 Податкового кодексу України від сплати податку звільняються:

Проте, таке звільнення від сплати податку за земельні ділянки, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

  • для ведення особистого селянського господарства − у розмірі не більш як 2 гектари;
  • для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах − не більш як 0,25 гектара, в селищах − не більш як 0,15 гектара, в містах − не більш як 0,10 гектара;
  • для індивідуального дачного будівництва − не більш як 0,10 гектара;
  • для будівництва індивідуальних гаражів − не більш як 0,01 гектара;
  • для ведення садівництва − не більш як 0,12 гектара.

Для отримання пільги необхідно звернутись до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки із заявою про надання пільги та документами, що посвідчують право на пільгу: посвідчення особи з інвалідністю або довідку медико-соціальної експертної комісії; посвідчення батьків багатодітної сім’ї; пенсійне посвідчення (за віком); посвідчення «Учасник бойових дій», «Особа з інвалідністю внаслідок війни», «Учасник війни», «Член сім’ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби», «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія) тощо.

Важливо! Варто знати, якщо фізична особа станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги.

 

Здача приміщення в оренду фо-підприємцем: умови

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною першою ст. 320 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із п. п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.

Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які зареєстровані суб’єктами господарювання.

Фізичні особи – підприємці можуть надавати власне майно в оренду за умови, що здавання в оренду нерухомого майна такою фізичною особою не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.

Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

 

ЄСВ-2021: ставки та терміни сплати єдиного внеску

 Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що Єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – це консолідований страховий внесок в Україні, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі.

У 2021 році розмір мінімальної зарплати буде змінюватися двічі:

з 1 січня (6000 грн) та з 1 грудня (6500 грн).

А отже, буде змінюватися мінімальний страховий внесок з ЄСВ:

з січня по листопад – 1320 грн. (6000 х 22%);

за грудень – 1430 грн. (6500 х 22%).

Також нагадуємо терміни сплати ЄСВ самозайнятими особами у 2021 році:

фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування незалежно від обраної групи – до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок;

фізичними особами – підприємцями, які обрали загальну систему оподаткування та особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Остаточний розрахунок за календарний рік до 10 лютого наступного року.

Таким чином, мінімальний розмір єдиного внеску для підприємців, який підлягає сплаті, становить:

за І квартал 2021 року – 3960 грн. (термін сплати 19 квітня 2021 року);

за ІІ квартал 2021 року – 3960 грн. (термін сплати 19 липня 2021 року);

за ІІІ квартал 2021 року – 3960 грн. (термін сплати 19 жовтня 2021 року);

за IV квартал 2021 року – 4070 грн. (термін сплати 19 січня 2022 року).

 

Відсутність об`єкту оподаткування рентної плати за спеціальне використання води: чи потрібно повідомляти ДПС?

Первинний водокористувач у разі відсутності у звітному періоді об’єкта оподаткування рентною платою за спеціальне використання води зобов’язаний подати до контролюючого органу податкову декларацію з рентної плати разом з Додатком (ами) 5 (в частині рентної плати за спеціальне використання води) або заяву про відсутність об’єкта оподаткування.

Для первинного водокористувача наявність діючого дозволу на спеціальне водокористування визначає його обов’язок подавати до контролюючого органу за основним або неосновним місцем обліку податкової декларації з рентної плати разом з Додатком (ами) 5 (в частині рентної плати за спеціальне використання води), у тому числі у разі відсутності об’єкта оподаткування у деяких звітних (податкових) періодах. При цьому нормами Податкового кодексу України не передбачено подання до контролюючого органу первинним водокористувачем заяви про відсутність об’єкта оподаткування рентною платою за спеціальне використання води у звітному періоді.

Для суб’єкта господарювання, у якого закінчився термін дії дозволу на спеціальне водокористування, або у разі його анулювання та припинення використання води (тобто об’єкт оподаткування відсутній), останнім податковим періодом, за який подається декларація разом з Додатком (ами) 5 (в частині рентної плати за спеціальне використання води), є звітний період, у якому закінчився термін дії дозволу на спеціальне водокористування.

 

Платник ПДФО у минулому році отримав благодійну допомогу від декількох благодійників: чи треба подавати декларацію про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу, що одним із видів доходу, який підлягає декларуванню, є благодійна допомога, але лише в окремих випадках.

Так, будь-яка благодійна допомога (у будь-якій її формі) щодо цілей оподаткування поділяється на цільову та нецільову. Цільова допомога – це благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

У разі дотримання визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) умов цільова допомога у будь-якій сумі не включається до оподатковуваного доходу платника податку. Все інше, що не відповідає визначеним  вимогам цільової благодійної допомоги, оподатковується відповідно до пп. 170.7.3 ПКУ.

Передусім, оподаткуванню підлягає допомога, сукупний розмір якої на рік перевищує граничний розмір доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги. Тож у поточному році можна отримати матеріальну допомогу, яка не перевищує 3180 грн і при цьому бути звільненим від оподаткування (у 2020 році така сума становила 2940 грн).

Зверніть увагу, у разі, якщо сума нецільової благодійної допомоги перевищує зазначений розмір, вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи і підлягає оподаткуванню за ставкою 18 %  податку на доходи фізичних осіб та 1,5 % військового збору.

Зазвичай, податки утримує надавач нецільової допомоги у джерела виплати, звітуючи про це перед податковою у відповідному податковому розрахунку. Проте, платник податку, що у поточному році отримав такого роду допомогу від декількох благодійників, має власноруч подати декларацію про майновий стан і доходи до 30 квітня наступного року.

Отже, якщо ви у 2020 році отримували нецільову благодійну допомогу від декількох благодійників і розмір такої допомоги перевищив 2940 грн, вам необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи у строк до 1 травня 2021 року.

Шановні громадяни! Скористайтеся правом на податкову знижку!

Головне управління Державної податкової служби у Харківській області нагадує громадянам про можливість компенсації із бюджету частини коштів за окремими витратами (податкову знижку).

Таке право надається резидентам України, які отримують заробітну плату, з якої сплачуються податки.

Перелік витрат, частина яких компенсується Державою наведено у  ст.166 Податкового кодексу України.

Зокрема, це:

–         сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;

–         частина сплачених процентів за іпотечним житловим кредитом;

–     cума коштів або вартість майна перерахованих (переданих) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям;

–      сплата страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійних внесків у рамках недержавного пенсійного забезпечення;

–         оплата допоміжних репродуктивних технологій;

–         оплата державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

–         сума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу на альтернативні види палива;

–         сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи;

–         сплата коштів на будівництво (придбання) доступного житла.

Скористатися правом на податкову знижку за витратами, понесеними у  2020 році, можна до 31 грудня поточного року включно.

 

Харківські податківці допомагають аграріям розібратися в податкових нюансах

Заступник начальника Головного управління ДПС у Харківській області Лілія Катеринська провела онлайн зустріч з представниками агробізнесу. Серед учасників заходу: директора та бухгалтери місцевих агрофірм, фермери, представники сільгоспспілок, а також члени Громадської ради (зокрема, керівник Комітету податкової політики Ірина Таран).

Під час онлайн спілкування обговорили питання особливостей розблокування податкових накладних, дотримання сільгоспвиробниками регіону законодавчих норм щодо ліцензування місць зберігання пального та застосування ставки ПДВ у розмірі 14 % з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції.

Тема застосування ставки ПДВ викликала неабиякий інтерес та активне обговорення, адже зменшення ставки податку для аграріїв відбулося цього року відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року №1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції».

Зокрема, знижено ставку ПДВ з 20 %. до 14 %. по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91, крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у п. 197.18 ст. 197 Кодексу.

Лілія Катеринська розповіла, що вже затверджено нові форми податкової звітності з ПДВ та податкової накладної, які містять рядки та графи, призначені для відображення інформації щодо здійснюваних платниками податку операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою у розмірі 14 відсотків.

З 16 березня 2021 року для платників податку забезпечено можливість реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які підлягають складенню за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, здійснених починаючи з 01.03.2021.

Лілія Катеринська також підкреслила, що податкова служба є партнером сумлінному бізнесу і завжди готова допомогти розібратися в податкових нормах.

 

СЕРВІС «ЕЛЕКТРОННИЙ КАБІНЕТ»

 Вхід до податкового сервісу «Електронний кабінет»

«Електронний кабінет» – сервіс, за допомогою якого здійснюється взаємодія органів ДПС та платників податків у режимі реального часу за допомогою персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв без встановлення спеціалізованого програмного забезпечення. Знайти «Електронний кабінет» можна за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також на офіційному веб-порталі ДПС України.

Вхід до особистого кабінету здійснюється платником при наявності кваліфікованого електронного підпису (КЕП), який можна отримати у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (КНЕДП).

Наразі безкоштовно кваліфіковану електронну довірчу послугу можна отримати звернувшись до Інформаційно-довідкового департаменту Державної податкової служби, Міністерства внутрішніх справ України, ПриватБанку. Інші надавачі довірчих послуг оформлюють електронний підпис на платній основі.

Також отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу можна у одного з кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг. Інформацію про них можна отримати з Електронного реєстру суб’єктів, які надають послуги, пов’язані з наданням електронних довірчих послуг на сайті Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України.

 Підключення до системи надання звітності в електронному виді

Для надання податкової звітності в електронному виді до контролюючих органів ДПС необхідно отримати позитивний статус суб’єкта електронного документообігу, для чого необхідно виконати наступні кроки:

1.) Отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (КНЕДП).

2.) Підключитись до сайту (наприклад, http://cabinet.tax.gov.ua) або встановити спеціалізоване програмне забезпечення для подання електронної звітності.

3.) Укласти договір про визнання електронних документів шляхом надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства. Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором відповідної квитанції про прийняття контролюючим органом такого документа.

4.) Надання платником електронної звітності з використанням кваліфікованого електронного підпису (після набуття позитивного статусу суб’єкта електронного документообігу).

Можливості сервісу «Електронний кабінет» (ЕК)

Відкрита частина ЕК (отримання доступу без використання кваліфікованого електронного підпису) надає можливість перегляду наступних режимів:

–                     Новини;

–                     Бланки податкової звітності;

–                     Податковий календар;

–                     Загальнодоступні Реєстри:

       взяття на облік платників податків

       реєстр платників ПДВ

       реєстр платників акцизного податку

       реєстр платників єдиного податку

       реєстр неприбуткових установ

       реєстр страхувальників    тощо;

–                     Інформація про РРО;

–                     Реєстр індивідуальних податкових консультацій;

–                     Контакти.

Користуючись сервісами «Електронного кабінету», авторизовані платники у приватній частині ЕК мають можливість дистанційної роботи в режимі он-лайн щодо:

–                     облікових даних платника;

–                     надання податкових декларацій до територіальних органів ДПС в електронному вигляді, перегляд поданої звітності;

–                     реєстрації податкових накладних в ЄРПН, отримання інформації на запити, реєстр транзакцій;

–                     реєстрації акцизних накладних в СЕА РП, реєстр операцій обсягів пального, реєстр сум акцизного податку, реєстр транзакцій;

–                     програмного РРО;

–                     перевірки стану розрахунків з бюджетом;

–                     здійснення сплати податків та зборів;

–                     листування з органами ДПС;

–                     допомоги тощо.

Режим Е-кабінет громадян

Нагадуємо, що доступ до Е-кабінету для громадян (одразу за умови проходження електронної ідентифікації, без необхідності укладення Договору) мають: фізичні особи (громадяни) та посадові (уповноважені) особи державних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів, підприємств та організацій.

На сьогодні для фізичних осіб в «Електронному кабінеті» об’єднано сервіси для громадян в окремий Е-кабінет, що надає такі можливості:

– доступ до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);

– доступ до сформованих податкових повідомлень-рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

– подання декларації про майновий стан і доходи (скориставшись сервісом «Автозаповнення Декларації на основі даних ДПС»);

– отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Крім того, через режим «Стан розрахунків з бюджетом» фізичні особи можуть сплатити податки, збори, платежі, обравши на вибір одну з платіжних систем.

 

ФОП може безоплатно отримати довідку про наявність/відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску в контролюючих органах

В п. 1 частини 1 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) має право безоплатно отримувати від контролюючих органів та ПФ в межах їх компетенції інформацію, необхідну для виконання обов’язків, які має виконувати платник згідно з Законом № 2464, а також для підтвердження надходження до ПФ сплачених платником сум єдиного внеску. Платник може звернутися до контролюючого органу за основним місцем обліку з заявою щодо отримання довідки про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.

ПФ відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Держреєстру відповідно до п. 1 частини 1 ст. 12 прим. 1 Закону № 2464. На кожну застраховану особу заводиться персональна облікова картка (ч. 3 ст. 20 Закону № 2464). При цьому, пунктом 4 частини 1 ст. 14 прим. 1 Закону № 2464 визначено, що ПФ та його територіальні органи зобов’язані надавати безоплатно на вимогу застрахованих осіб інформацію, що міститься на їх персональних облікових картках у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру.

Отже, ФОП може безоплатно отримати довідку про наявність/відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску в контролюючих органах, а в органах ПФ – довідку про інформацію, що міститься у її персональній обліковій картці в реєстрі застрахованих осіб Держреєстру. Довідка видається безоплатно на підставі поданої заяви платника.

 

Платники можуть скористатися дистанційними сервісами кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС

З метою забезпечення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України та у зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) нагадуємо, що усім користувачам кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) доступний електронний сервіс Повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом.

Основною перевагою електронного сервісу є можливість дистанційного цілодобового формування сертифікатів, без обов’язкового відвідування представництв Надавача.

Варто зазначити, що сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);

незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Зазначений сервіс розміщено у розділі «Повторне дистанційне формування сертифікатів за електронним запитом» за посиланням https://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

Разом з цим повідомляємо, що у Надавача також функціонує онлайн сервіс «Дистанційне формування сертифікатів для програмних РРО (юр. особи)», який полягає у формуванні нового кваліфікованого сертифіката для заявника, який є власником чинного кваліфікованого сертифіката сформованого Надавачем.

Скористатися даною послугою зможуть лише ті користувачі (представники юридичної особи), які мають:

чинні сертифікати;

особистий ключ доступний лише користувачу та не скомпрометований.

Формування кваліфікованого сертифіката електронної печатки для ПРРО передбачає формування нового сертифіката на строк до 2 років. Таке формування виконується виключно на підставі відповідної електронної заявки, яка містить запит на формування кваліфікованого сертифіката електронної печатки для ПРРО і підписана кваліфікованим електронним підписом, що відповідає чинному кваліфікованому сертифікату користувача (представника юридичної особи).

Також рекомендуємо для перегляду Інструкцію щодо дистанційного формування сертифікатів для програмних РРО.